Бичисько, -ка, м. Ув. отъ бик.
Занімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли.
Наро́ком нар. Нарочно, умышленно. Заволоком — уродиться, як нароком. Чи ти вже мене узявсь нароком занапастити?
Пожартувати, -ту́ю, -єш, гл. Пошутить. До всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує. Ой ти, мужиче-невірниченьку, да не віриш моєму білому личеньку, що не вільно стати, пожартувати, молодого жовніра поцілувати. З панянками пожартуєм.
Порозстрелювати, -люю, -єш, гл. Разстрѣлять (многихъ). Там порозстрелювали Шелеста, Лусконога і Гниду.
Пранцюватий, -а, -е. 1) Зараженный сифилисомъ.
2) Бранное: негодный, мерзкій. Пранцюваті коні. Набрались пранцюватого духу.
Проквасніти, -ні́ю, -єш, гл. Прокиснуть.
Розімняти, -мну, -неш, гл. = Розім'яти.
Сиряччя, -чя, с. = сирняччя.
Спузарь, -ря, м. Одинъ изъ пастуховъ въ гуцульской полонині, на обязанности котораго лежитъ ношеніе воды, дровъ и топка, — послѣдняя обязанность обусловливаетъ то, что онъ всегда испачканъ золой (спузом), отъ чего и получилъ свое названіе.