Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двійник 1

Дві́йник 1, -ка, м. У сусальщиковъ и золотильщиковъ по дереву: листки позолоченнаго серебра.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 362.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙНИК 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВІЙНИК 1"
Аба́хта, -ти, ж. Гауптвахта, караульня. Біжать до мене з абахти два москалі. Стор. 105.
Бакати, -каю, -єш, гл. Говорить: ба. О. 1862. І. 73.
Блиска, -ки, ж. Трясогузка, Motacilla ripivaga. Вх. Уг. 227.
Копатень, -тня, м. = копитень. Ли. 97.
Очній, -я, -є. Глазной.
Повз нар. Мимо. Що повз мій двір, ворітечка голубка летіла. Мет.
Позгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять.
Попідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Подобрать (во множествѣ).
Свіжіти, -жію, -єш, гл. Свѣжѣть.
Скровавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Ой ти ж мужа, ой ти ж мужа, істребила, всі сінечки скровавила. Чуб. V. 840.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВІЙНИК 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.