Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фучати

Фучати, фучу, -чиш, гл. = футіти. Лягла спати, а сама з просони зачала фучати. Драг. 331. Він надходиш десь так вночі, фучит. Драг. 331.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУЧАТИ"
Же́нничка, -ки, ж. Жатвенная машина. Борз. у. Нѣжин. у.
Ковила, -ли, ж. = тирса. Ковила, що стелеться по широких степах. О. 1862. IV. 90.  
Оббити, -ся. Cм. оббивати, -ся.
Обірвати, -ся. Cм. обривати, -ся.
Підсідельний, -а, -е. Подсѣдельный.
Поперелазити, -жу, -зиш, гл. Перелѣзть (о многихъ).
Пригледіти Cм. приглядати.
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.
Супочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Тілечкий, -а, -е. = тіленький.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.