Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дарбенний

Да́рбенний, -а, -е. Дарственный. У нас земля дарбенна, ми живемо на дарбенній землі, що поміщик наділив. Павлогр. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 358.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРБЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАРБЕННИЙ"
Бусленя, -няти, с. Дѣтенышъ аиста. Ум. бусленятко, бусленяточко.
Грабо́вий, -а, -е. Грабовый. Чуб. У. 674. Між дубовими та грабовими гаями. Левиц. І. 203.
Жаре́ня, -ні, ж. Жаркое. Да заглянув я йа три голубочки, да і уб'ю царю на вечерю і на печеню, на жареню. Грин. ІІІ. 583.
Ільм'якCм. ільмак.
Позабовтувати, -тую, -єш, гл. Забрызгать края платья грязью, замочить края платья. Бач, як позабовтували спідниці.
Пуперник, -ка, м. Карликъ. Вх. Уг. 264.
Рицарський, -а, -е. = лицарський.
Скапнути, -пну, -неш, гл. Медленно зачахнуть, умереть. Вх. Лем. 465.
Слюсарство, -ва, с. 1) Слесарство. 2) = мосяжництво. Шух. І. 245.
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАРБЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.