Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дан

Дан, -ну, м. Столбъ, стоянь. Чуб. VII. 575.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДАН"
Вугілля, -ля, с. Уголье, уголь.
Горюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Мет. 103. Та мені докучило в світі горюючи. Н. п. Употребляется возвратная форма безлично: горю́ється. Черниг. Не так живеться, як горюється. Мет. 246.
Дога́на, -ни, ж. 1) Порицаніе, хула; упрекъ. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. Ном. № 5686. 2) Недостатокъ, порокъ. А що мені за догана, що я руда та погана — за те мій батько багач. Чуб. V. 1139. Дога́ну да́ти. Осудить, охулить, упрекнуть, найти недостатокъ. Козаченько за дівчину та три копи дав та щоб її ніхто не займав, ніхто не займав, за ручку не взяв, перстеня не зняв і догани не дав. Мет. 317. Що Лукенька у батенька дитина була, усім вона парубочкам догану дала. Чуб. V. 1157. Свита добра, ніхто догани не дасть. Борз. у. Ум. Дога́нка, дога́нонька, дога́ночка. Любить тебе отець, любить тебе мати, тільки тобі доганочки, що ти небагатий. Чуб. V. 118. Тільки тобі доганочки, що ти не чорноброва. Чуб.
Доцяцько́вувати, -вую, -єш, сов. в. доцяцькува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить разукрашиваніе чего.
За́ку́ска, -ки, ж. Закуска. Стор. МПр. 74. Спасибі за закуску, що ззів курку й гуску. Ном. № 12073. Ум. за́кусочка.
Здігна́ти, здожену́, -не́ш, м. = здогнати. Від одного втік, а другого не здігнав. Ном. № 7635.
Мости́ти, мощу, -стиш, гл. 1) Стлать, настилать, мостить, укладывать. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити. Чуб. III. 295. Мати почала мостити сіно в кутку ни столі. Левиц. І. 400. Переносно: стараться уладить дѣло. Бачить чоловік, що не переливки: уже і сяк, і так мостить, щоб одкоснулась причепа. Грин. І. 293. Также переносно: твердить то-же самое. «Розумний не стратить надії», — я йому, — «треба сподіватись, живши». — Поки не зрадять, — знов мостить він. МВ. ІІ. 117. 2) Вить, устраивать гнѣздо. Журку, журку, та малий жайворонку, не мости гнізда кого бистрого Дніпра. Грин. III. 594. Ось на липині й гніздечко мостить Божа птичка. О. 1861. VIII. 48. Миша... гніздо мостить. Грин. І. 254. 3) Колотить, бить. Як почне мостить, то й місця живого не зоставить. 4) мостити постоли. Дѣлать постоли, сандаліи. Сіла собі на столці, мостить собі постолці. КС. 1884. І. 28. Ой у тій хижці парубочки сидять, постольці мостять. Мет.
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Порозліновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разлѣниться (о многихъ).
Спородити, -джу, -диш, гл. Родить. КС. 1883. VIII. 770. Спородила мене матінка. Грин. ІІІ. 256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.