Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Чи ти бридиш, куме?
Відсідати, -даю, -єш, сов. в. відсісти, -сяду, -деш, гл. Садиться, сѣсть далѣе, пересаживаться, пересѣсть.
Довгочху́н, -на́, м. Долго чихающій.
Же́врітися, -ріюся, -єшся, гл. = жевріти.
Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит.
Овсім нар. = овсі. Борщ не кислий овсім.
Оступ, -пу, м. Лѣсъ вокругъ поляны? Думка його.... линула.... у ту білу хатину поміж темним гайовим вступом. а описаніе оступу
Позасукувати, -кую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позасукували по локоть рукава.
Поляпати, -паю, -єш, гл. Похлопать; пошлепать.
Понасовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. = понасуватися. Брови на очі йому понасовувались.