Батькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Бранить, задѣвать бранью отца. Вона як подивилась, давай його батькувати: «Ти, каже, сякий-такий сину!..».
2) Быть отцемъ. Быть посаженнымъ отцемъ.
3) Быть начальникомъ; дѣйствовать въ качествѣ отца. Батьку козацький, славний лицаре! Доки тобі тута пустувати? Час пора йти на Вкраїну батькувати...
Бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Cм. брид 2, бридій.
Дзяб, -би, ж. = Зяб.
Долі́ський, -а, -е. Нижній, внизу находящійся.
Зморгнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перемигнуться. Поставим вона йому вечерю, зморгнулись одно на одно: є мов.
Льото́к, -тка́, м. Отверстіе въ ульѣ, куда летаютъ пчелы.
Мару́да, -ди, об. Копотунъ, копотунья, мямля, мѣшкотный.
Обидно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно.
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Словесний, -а, -е. Словесный. Хто з ним на прю словесну стане.