Бреньчати, -чу, -чиш, гл. = бриньчати.
Завідь, -воді́, ж. Въ выраж.: чо́боти зши́ти під за́відь, т. е. такъ, что каблукъ пришить дратвою, образующею рубецъ сверху надъ каблукомъ.
Карбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) Нарѣзывать, дѣлать нарѣзы.
2) Рѣзать, сѣчь. І тих двох братів порубали, тіло козацьке карбували.
3) Анатомировать. На другий день лікарь її карбував, — каже: вмерла.
4) Замѣчать, ставить въ счетъ. Дивиться господарь скалубиною, що робить жовнір з господинею; дивиться, дивит, а все карбує, на свою жіночку дрючок готує. Отсюда переносно: давать въ долгъ. Мусить гаспедська Настя (шинкарка) карбувати тобі.
Міркува́ння, -ня, с. Соображеніе, размышленіе, разсчетъ. Оце тобі розумне міркування, збагни його, користуйся ним, друже.
На-розви́дні, нар. Ha разсвѣтѣ. Це було на-розвидні, як стало світать.
Обіхідчастий, -а, -е. Неогороженный. Хата зробилась обіхідчаста.
Обходитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = обіходитися 1. Як подадуть їсти, то й їсть, а не подадуть, то й так обходиться. Цурається їх при людях, хоч дома на самоті ще сяк так обходиться з ним.
Оплітка, -ки, ж. Растеніе Convolvulus arvensis.
Розвихати, -ха́ю, -єш, гл. Раскачать.
Узабоч нар. Въ сторонѣ. Де ж він косарку купив так недорого? Мабуть у Леппа, в Хортиці? — Ні, десь узабоч, у Кичкасі либонь, чи що.