Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. висилити, -лю, -лиш, гл. 1) Обезсиливать, обезсилить, изнурять, изнурить. 2) Истощать, истощить.
Доброгра́йка, -ки, ж. Хорошая музыкантша.
Душени́на, -ни, ж. Душеное мясо. Душенини доволі і їсти ніколи. Чуб. V. 1081.
Засата́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. 1) Оце так засатарив, шо й сам не знайду шапки. Екатер. у. Слов. Д. Эварн. 2) Засатарив мене чоловік сюди, у ліс, а сам геть і подавсь. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Ном. № 3339. Кива головою, наче кобила в спасівку. Ном. № 2418. Не кивай на мене чорними бровами. Мет. 16. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. K. ЧР. 248. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. Гол. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має. Ном. № 11049.
Марянка, -ки, ж.пахуча. Раст. Смолка пахучая, Asperula odorata. Cм. марена.
Олійок, -ку, м. Ум. отъ олій.
Перележувати, -жую, -єш, сов. в. перележати, -жу, -жиш, гл. 1) Пролеживать, пролежать. 2) Пережидать, переждать лежа. Лізь мерщій на піч, перележиш там, поки вона піде. 3) Пролеживать, пролежать, отлежать. Перележав боки, аж болять. 4) Слишкомъ долго пролеживать, пролежать. 5) Приносить, принести порчу лежаньемъ. Та ночуй, — хати не перележиш. Грин. II. 77. Нехай хліб тут полеже, — він хати вам не перележе. ХС. VII. 420. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш. Ном. № 12203.
Подратися, -деруся, -ре́шся, гл. 1) = подертися. Пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп. Котл. Ен. І. 9. 2) Полѣзть, покарабкаться; потянуться. Пан Підпольський подрався на дуба. Стор. МПр. 107. Одно дерево стовбом подралось догори. Стор. МПр. 65.
Чвати, чваю, -єш, гл. 1) = цькувати. Не раз, не два псами чвали. Гол. III. 184. 2) чває один на другого. Ѣдкими словами уязвляютъ другъ друга, ругаютъ. Фр. (Желех.).