Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відхідний, -а, -е. Прощальный, даваемый на отходѣ. Обід відхідний. Чуб. Дали мені відхідного коня вороного, дівчинонька хустиночку з під злота самого. Мет. 23.
Назапа́сити, -па́шу, -сиш, гл. Припасти. Погнили наші сіна: мало хто назапасив на зіму. О. 1862. І. 59.
Перекотити, -ся. Cм. перекочувати, -ся.
Попонудити, -джу́, -диш, гл. Томиться много, тосковать. Cм. нудити. Що я попотужила, що я світом попонудила. Г. Барв. 433.
Попоп'ястися, -пну́ся, -пне́шся, гл. Много силиться, взобраться, добраться. Попом'явшись добренько, свого можна доп'ястись. О. 1862. І. 69.
Порадник, -ка, м. Совѣтникъ. К. ЧР. 131. Мій батеньку, мій старесенький, мій пораднику дорогесенький. Мил. 180. Не порадник він, а щирий зрадник. Ум. порадничок. Мій таточку, мій порадничку. Мил. 184.
Ріпа, -пи, ж. 1) Рѣпа. Ном. № 12393. зуби — як ріпа. Хорошіе бѣлые зубы. Ном. № 8576. 2) Картофель. Стрыйск. у. въ Галиціи. Вх. Пч. І. 13. Шух. І. 111. Ум. ріпка.
Родичатися, -ча́юся, -єшся, гл. = родатися. 1) Багатирі з бідними не дуже родичаються. Харьк. 2) Посажав укупі свекруху з невісткою та каже: родичайтесь. Зміев. у. Родичатися він не дуже любить. Конст. у.
Тісний 2, -а, -е. 1) Тѣсный, узкій. Улиці тісні. Мет. 196. 2) Трудный, тяжелый. Тісні роки упали. Вх. Зн. 70. 3) Бѣдный, убогій. Гн. II. 14. Ти не уважаєш ні на кого — ци тісний, ци богатый. Гн. II. 43. Раз вийшли жінки богача і тісного пшеницю жати. Гн. II. 40. 4) в тісні руки взяти. Взять въ ежевыя рукавицы. 5) упасти в тісну діру. Попасть въ трудное положеніе. Ном. № 2223. 6) тісна баба. Cм. баба. Ум. тісненький, тісне́сенький. У нас хата маленька, тісненька, — ніде буде тобі спочить. Рудч. Ск. І. 14.
Укметити, -чу, -тиш, гл. = укмитити. Я й не вкметив, як він увійшов. Ольгоп. у.