Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безземельний, -а, -е. Безземельный. Шевч. (О. 1862. VI. 19).
Догоджа́ти, -джа́ю, -джаєш, сов. в. догоди́ти, -джу́ (-жу́), -ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вернулось бурлацтво шляхті догожати. К. Досв. 25; Господь не може людім догодити: то дощу просять, то кажуть — багато вже. Камен. у.
Зиркну́ти, -ну, -неш, гл. Глянуть, бросить взглядъ, быстро взглянуть. МВ. ІІ. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у.
Навди́ранці нар. = навдери. Давай навдиранці! О. 1862. VI. 45.
На́глість, -ости, ж. 1) Спѣшность. 2) Внезапность. Желех.
Озов, -зву, м. Окликъ.
Оп'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть. Драг. 288.
Пісникати, -каю, -єш, гл. Постничать. Канев. у.
Попхикати, -каю, -єш, гл. О ребенкѣ: тихо поплакать, всхлипывая, хныча. Попхикало маленьке трохи та й замовкло. Харьк.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка. Шух. І. 215.