Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбородько, -ка, м. Человѣкъ не имѣющій бороды.
Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Волч. у. Народ і так на мене враждує. О. 1862. II. 31. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене. Грин. ІІІ. 251.
Звари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Свариться.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся. Гн. II. 77.
Привластити Cм. привлащати.
Розумець I, -мця, м. Умникъ. Бач, який найшовся розумець. Черниг.
Тапчанників, -кова, -ве Принадлежащій мастеру, дѣлающему тапчани. Шейк.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.
Ухитритися Cм. ухитрятися.
Шарах! меж., выражающее быстрое движеніе метнувшагося, бросившагося человѣка, животнаго. Шарах зграя до байрака. К. Досв. 84. Тоді люде шарах, так як ті овечки, та й збіглись докупи. Г. Барв. 210. Півень: кукуріку! Мерці — шарах у ями! Грин. І. 49.