Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Гамуватися, -муюся, -єшся, гл. Удерживаться, останавливаться, успокаиваться.
Жабоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопредѣленному шуму, производимому иногда лягушками (безъ громкаго кваканья). Говорится преимущественно о женщинахъ.
Забіжни́й, -а́, -е́. забіжне́ крило́ (у не́воді) Нижнее крыло невода.
Качнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ качатися. Покотиться. Той чоловік... як качнеться по траві.
Летя́жний, -а, -е. = нетяжний.
Мотани́на, -ни, ж. Суета, бѣганье. Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина.
Набазі́кувати, -кую, -єш, сов. в. набазікати, -каю, -єш, гл. Наговаривать, наговорить, набалтывать, наболтать.
Палустень, -стня, м. Краюха. Хліба палустень як іззім, дак і ні гадки на цілий день.
Постаткувати, -ку́ю, -єш, гл. Остепениться. Нехай він постаткує. Уже пошаткував, покинув гуляти.