Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґереґа

Ґере́ґа, -ґи, ж. Волчокъ. Вх. Зн. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРЕҐА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРЕҐА"
Браток, -тка, м. 1) Ум. отъ брат. 2) — лісовий. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. І. 141.
Гомелува́тий, -а, -е. Уродливо кудрявый (о соснѣ). Гомелувата сосна. Мнж. 178.
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.
Досми́кувати, -кую, -єш, гл. = досмикати.
За́плішечка, -ки, ж. Ум. отъ заплішка.
Захара́стритися, -рюся, -ришся, захарасти́тися, -щу́ся, -сти́шся, гл. Засориться, забиться. В горлі захарастилось, треба промочить. Люлька захарастилась, треба витеребити. Н. Вол. у.
Зачу́ти Cм. зачувати.
Намаха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. Намахаться, намахать вдоволь. Намахався я косою, набухався ціпом. КС. 1883. X. 522.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл. 1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Н. Вол. у. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Федьк. Від жару й камінь трісне. Ном. № 3299. Щось трісло. Камен. у.
Червіньковий, -а, -е. Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды). Вас. 184.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕРЕҐА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.