Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вередливо, нар. Капризно, прихотливо.
Дото́плювати, -люю, -єш, сов. в. дотопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Оканчивать, окончить расплавку чего на огнѣ. 2)піч. Оканчивать, окончить топить въ печкѣ
Задо́сить нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить. Н. Вол. у.
Катюжний, -а, -е. Принадлежащій катюзі. Не ти, розбійнику, а тілько катюжні руки твої. Кв. II. 206.
Колісник, -ка, м. Колесникъ. Чуб. І. 258. Вас. 146.
Леле́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій аисту.
Наката́ти, -та́ю, -єш, гл. Сдѣлать чего-либо много. Ой напив, нагуляв, на сто рублів накатав. Чуб. V. 1091.
Обмах, -ху, м. Обхватъ. Дуби утовшки на обмах. Харьк. у.
Усиловувати, -вую, -єш, сов. в. усилувати, -лую, -єш, гл. Принуждать, принудить, силой заставить. Як не хочу я пасти, то хиба ти мене всилуєш? Паси, сам. Канев. у.
Чиняти II, -няю, -єш, гл. Сокращенное відчиняти. Чиняй, пані, ворота, — іде твоя робота. Чуб. III. 233.