Ду́мати, -маю, -єш, гл. Думать, полагать; предполагать. Коника сідлав і думки думав, бо Чхав далеко аж за гіроньки. Ох не думали ж мої старі очі вбачати пана Шрама. Вони думали, що се мара. Що ти, милий, думаєш-гадаєш, либонь мене покинути маєш.
Зажарітися, -ріюся, -єшся, гл.
1) Заалѣть.
2) Сдѣлаться яркимъ. По дощові як ся зажиріла озимина.
Замо́щувати, -щую, -єш, сов. в. замости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Замащивать, замостить, закладывать, заложить. Треба позламувать дубців з усякого дерева та й замостить, тоді вже ніщо не розірве греблі. 2) Покрывать, покрыть. Хмарами пів неба замостило.
Корова, -ви, ж. Корова. Піди до льоху, до корови, пт швидче, хаме!.. Вийшло сім корів. Ум. корівка, корівонька, корівочка. Корівонька, рику-рику!
Мазя́, -зяти, с. Запачканное, неопрятное дитя.
Мотилі́вка, -ки, ж. Названіе особаго рода пла́хти.
Навпа́к, навпаки́, нар. Наоборотъ, напротивъ, въ противную сторону. Дарма, що вкупі ночували, а тілько одно туди, а друге туди, головами навпаки. Покотила паляницю навпаки сонця. Я дала (хліба), та мабуть паляниці тогді їй забажалось. Воно взяло й кинуло навпаки.
Пукавка и пукалка, -ки, ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ.
Скримцювати, -цюю, -єш, гл. Крѣпко связать. Як піймали його бідолаху, то назад руки скримцювали так, шо ані сюди, ані туди не можна ними повернути.
Тоня, -ні, ж.
1) Тоня, мѣсто гдѣ ловятъ рыбу.
2) Мѣсто, гдѣ тонутъ, небезопасное мѣсто.