Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гучати

Гуча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Ном. № 1474. Через гору високую тихий вітер гучить. Гол. IV. 515. Вода гучить. МВ. (О. 1862. ІІІ. 77). Гучить з гармат стріляння людожерне. К. ЦН. 268. 2) Кричать. Вх. Зн. 12. 3) = Сварити. Вх. Зн. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЧАТИ"
Гидко нар. Гадко, противно, мерзко, отвратительно, плохо. І живеш гидко, і їсти бридко, як лихо чепає. Ном. № 2014. Та й гидко ти танцюєш, бабо! — Е, так довго. Ном. № 12558.
Гирмотати, -мочу, -тиш, гл. Стучать, гремѣть, грохотать. Вх. Лем. 403.
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Карбіж, -жа, м. Нарѣзки на деревѣ для счета, для отмѣтки предмета и пр. Вас. 155, 174. По пальцях тож не розлічу... Над карбіжем тож не трудилась. Котл. Ен.
Куцохвостий, -а, -е. Съ короткимъ хвостомъ. Вх. Зн. 31.
Напоумля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. напоу́мити, -млю, -миш, гл. Вразумлять, вразумить, научать, научить, надоумливать, надоумить, наставлять, наставить на добрый путь. Напоумте... Скажіть, будь ласка, як би ви мойому лиху запобігли. МВ. (КС. 1902. X. 150).
Невигідний, -а, -е. Неудобный.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Соплякуватий, -а, -е. = сонливий 1.
Узлісок, -ску, м. узлісся, -ся, с. Опушка лѣса. Ідуть та йдуть, аж так на узліссі собаки ганяють лисицю. Рудч. Ск. II. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.