Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурлацький, -а, -е. Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Рудч. Чп. 115. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. Рудч. Чп. 153. бурлацьке сонце. Луна, — шутливое названіе, данное потому, что бурлакам часто приходится ходить ночью, скрываясь. бурлацький отче-наш. Шутливая молитва, въ которой просятъ избавленія отъ разныхъ бѣдъ жизни бурлак. О. 1861. X. Св. 50.
Відомо нар. Извѣстно.
Генто, гентова, гентолі нар. Недавно, позавчера. Желех; Вх. Зн. 72, 10.
Грі́б, гро́бу, м. 1) Могила. Мет. 399. Знайшли батьків гріб і одкопали його аж до труни. Грин. II. 186. На тім гробі, де дурень був закопаний, виросла бугила. Рудч. Ск. І. 157. Зробили домовину, по домувині припустили і гріб. Драг. 103. А збіглися джумаченьки та під могилочку, викопали гріб глибокий. Рудч. Чп. 167. Гроби́. Кладбище. Грин. І. 50. 2) мн. Гро́би. Родъ игры, въ которой одна пара играющихъ ловить двѣ другія. Чуб. ІІІ. 89. Кв. П. II. 100. Ив. 55. Игра эта называется еще ро́би. (Cм. Роб 3.) Гро́би испорченное ро́би? Ум. Гро́бик, гробо́к. Гробок запав. Харьк. г. Гробо́чок. Гол. I. 229. Cм. Гробки́.
Ламати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Ломать, ломить, преломлять. Бог ламав, та й нам давав. Ном. № 12280. Гамалія по Скутарі, по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Шевч. 59. Вітер в гаї нагинає лозу і тополю, лама дуба, котить полем перекотиполе. Шевч. 232. Узявши ж п'ять хлібів та дві риби і поглянувши на небо, благословив їх і ламав, і давав ученикам класти перед народом. Єв. Л. IX. 16. Взявши Ісус хліб і поблагословивши, ламав і давав їм і рече: прийміть, їжте: се єсть тіло моє. Єв. Мр. XIV. 22. 2) Размывать (о водѣ). Ворскла — річка невеличка, береги ламає. Ном. № 731. 3) Нарушать; не сдерживать слова. Не ламав я Божого закону. К. Іов. 14. Не то ламле суботу, а ще й отцем своїм зве Бога. Єв. І. V. 18. Хто ламає слово, той віру ламає. Ном. № 7423. 4)коноплі. Бить коноплю при обработкѣ ея. Сумск. у. 5)язик. Коверкать рѣчь, слова. Ламаючи язик на татарський штиб. Ном. № 13391.
Підтичка, -ки, ж. 1) = підтічка. Kolb. І. 37. 2) Шерстяной кушакъ краснаго цвѣта съ кистями на концахъ, нашивается на запаску сверхъ сборокъ послѣдней и обвязывается вокругъ таліи. Вас. 170.
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Поряджати, -джа́ю, -єш, гл. = порядкувати. Буду вам господарства доглядати, поряджати. МВ. (О. 1862. III. 49).
Приховувати, -вую, -єш, сов. в. прихова́ти, -ва́ю, -єш, гл. Припрятывать, припрятать. К. Іов. 86.
Скіпа, -пи, ж. Щепка. Угор. Висох як скіпа. Ум. скіпка, скіпочка. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться. Ном. № 1668. Скіпочку засвітила. Гол. І. 58.