Ба́лухи, -хів, мн. 1) Выпученные глаза. 2) Заячьи глаза.
Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. Годі вже вам гуторить про свої смутки. На нашому хуторі по нашому й гутори. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі.
Загости́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Прибыть въ гости. Рад би я, моє дитятко, до тебе загостити, сирая земля двері прикрила, — не можу відчинити.
Ма́йстрочко, -ка, м. Ум. отъ майстро.
Печеня, -ні, ж. Жаркое. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну.
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Позаливала вода луги, сінокоси. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав.
Пурнути Cм. пуринати.
Страждання, -ня, с. Страданіе. Не раз сплакнула, слухаючи страждання Оксанине.
Стрілиця, -ці, ж.
1) = стріла. Подай мені лука й три стрілиці.
2) Сапожная колодка (ступня).
3) Кряжъ. Воно, бач, гора б то; але по цей бік балка дуже глибом і по той бік теж; так він не балкою, а стрілицею побіг, бо, бач, рівно було.
4) Прорѣзанный каналъ на болотѣ.
5) Раст. Saggitaria saggitaefolia L.
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі.
