Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуцулія

Гуцулі́я, -лі́ї, ж. = Гуцульщина. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦУЛІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЦУЛІЯ"
Голуб'я́, -я́ти, с. = Голубеня́. Мил. 219. Грин. ІІІ. 491. Употребляется какъ ласкательное слово. Ой ви, дітки мої, мог голуб'ята! Шевч. 183. Ум. Голуб'я́тко, голуб'я́точко. Сполохнуться голуб'яточка та й стихнуть. МВ. І. 46.
Золотарівна, -ни, ж. Дочь золотыхъ дѣлъ мастера. Желех.
Клювак, -ка, ж. 1) Клювъ. Вх. Лем. 425. 2) Полукруглое большое долото для выдалбливанія древесины внутри колоды. Вас. 151. 3) Поклеванный плодъ. Огірки клюваки. Харьк. у.
Пилюга, -ги, ж. Большая пыль. Ну й пилюга на шляху — і не дихнеш! Харьк.
Приведенничок, -чка, м. Ум. отъ приведенник.
Притулювати, -люю, -єш, гл. = притуляти. Притулюють сю побрехеньку иноді до цигана. Ном. № 2980.
Росправа, -ви, ж. 1) Расправа. К. ЧР. 245. Тягніть Варвару на росправу. Ном. № 3929. Я найду суд і росправу. МВ. І. 134. 2) Статья (литературная). Почав Квітка іще з 1816 року писати для харьківського журнала росправи про институт. К. Гр. Кв. XVIII. 3)сільська. Помѣщеніе сельскаго правленія.
Стіс, стосу, м. Кубическій сажень дровъ, кирпича. МУЕ. III. 28. Тут цілий стіс дров. Три стоси цегли. Брацл. у.
Токарня, -ні, ж. 1) Мастерская токаря. 2) Токарный станокъ. Части: підстава — основаніе, два вертикальныхъ столбика — стовпи, соединенные вверху продолбленнымъ вдоль посрединѣ огнивом, въ которое входить вертикальный за́яць, передвигаемый въ отверстіи вдоль огнива; отъ заяца до стовпа (лѣваго отъ работника) идетъ вало́к, между однимъ концемъ котораго и заяцем вставляется обтачиваемый кусокъ дерева; валокъ приводится во вращательное движеніе ремінем — ремнемъ, нижній конецъ котораго прикрѣпленъ къ постолу — подножкѣ, а верхній къ перекладинѣ отдѣльно стоящаго стовпа, называемой жердка; въ лѣвый отъ работника столбъ вдолблена толстая дощечка решітце́, отъ которой до заяця идетъ кривуля, — на послѣднюю опирается лѣвая рука работающаго. Части подножки, придѣланной къ основанію: постіл — на него ступаетъ нога, онъ вдѣланъ въ воротило, а послѣднее концами входитъ въ двѣ жабки. Сидѣлье токаря — сіде́ць. Шух. I. 305, 306. 3) Станокъ для обточки колесныхъ ступицъ. Сумск. у.
Убрання, -ня, с. 1) Одежда; платье. Чи бачиш, як ми обідрались? убраннє, постоли порвались. Котл. Ен. І. 17. Чого чорт плаче? — що панам убрання не настаче. Ном. № 1141 (одм.). Ішла вона в білім як сніг убранні. Стор. МПр. 76. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу, і все гарне вбрання: і чоботи червоні, і спідницю, і хустку. Рудч. Ск. І. 209. 2) Брюки, штаны. Угорск. и Гуц. Гол. Од. 66. 82. Ум. убраннячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЦУЛІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.