Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуторити

Гу́торити, -рю, -риш, гл. Разговаривать. К. ЧР. 47. Годі вже вам гуторить про свої смутки. К. ЧР. 33. На нашому хуторі по нашому й гутори. Посл. Зібрались три дівчини на Різдво, гуторять собі. Грин. І. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 344.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУТОРИТИ"
Буцик, -ка, м. Родъ лепешки, жареной въ маслѣ. Шейк. Напече книшів, пиріжків, буциків. Г. Барв. 130.
Заму́цкуватий, -а, -е. Затвердѣлый. Де сичавиця була, то замуцкувате поле. Черк. у.
Каверза, -зи, ж. Проказа, продѣлка. Ось як жінок я укараю: пошлю вас в запорожську Січ; там ваших каверз не вважають, жінок там на тютюн міняють. Котл. Ен. VI. 7.
Копа, -пи, ж. 1) Міръ, сельское общество, сходка для рѣшенія судебныхъ дѣлъ; судебное засѣданіе (въ старину). Копа переможе й попа. Ном. № 10742. Позови й копи страх надоїли. Котл. Н. П. 342. 2) 60 штукъ чего-либо. Тепер давай мені хоч копу таких дівчат. — Сидить курка на копі, знесла яєць три копи. Н. п. 3) Копна хлѣба (въ ней 60 сноповъ). Жито жали, в копи клали. Шевч. 61. Де ж Катрусю пригорнула? (ніч) Чи в лісі, чи в хаті? Чи на полі під копою сина забавляє. Шевч. 77. Хто іде з копами, — у двір завертає. ЗОЮР. ІІ. 90. Наплюю я шпану: свою копу молочу. Ном. № 2559. у копи вкласти. Побить сильно. Так мене, синку, у копи вклали, що й не приведи Мати Божа. Харьк. 4) 50 копеекъ. Ой нате вам, рибалочки, мідну копу грошей. Мет. Нанялася носить воду, бо грошей не стало... кіп із вісім заробила. Шевч. 109. 5) Счетная единица у оконщиковъ: кола рядова заключаетъ въ себѣ 14 оконъ; кромѣ нея, есть копа шіснадцятка (16 оконъ), двадцятка (30), сороківка (40) и шестидесятка (60 оконъ). Вас. 150. Ум. кіпка, кіпонька, кілочка. Поставлю женців сімсот, молодців, поставлю кіпок — що на небі зірок. Грин. III. 19. Сюди хіп, туди хіп, — за сміттячко дев'ять кіп, а десята кіпка, що вимела тітка. Грин. III. 493. В снопочки в'язала, в кіпочки складала. Грин. III. 414.
Наряджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. нарядити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовлять, приготовить, приводить, привести въ порядокъ, устроить. Нарядім він новий серп пшениченьку жати. Н. п. Ми йому ґанки нарядили. Борз. у. 2) Убирать, убрать, наряжать, нарядить. Не за для тебе сю калину садили, а за для тебе дівку нарядили. Грин. III. 488. 3) Снаряжать, снарядить, назначать, назначить. 4) нарядити дитину. Выраженіе, имѣющее смыслъ: сдѣлать ребенка. Було й цілуємось, захилившись за двері, а тут не стямилась, як і дитину нарядили. Г. Барв. 476. 5) нарядити перекір. Сдѣлать наперекоръ, сдѣлать вопреки чему. А я тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату, ще й кімнату женихів наведу. Н. п. 6) нарядити ціну. Назначить цѣну. Взяли тому коню ціну нарядили, півтораста карбованців та й чотирі. Н. п.
Обійматися, -маюся, -єшся, сов. в. обня́тися, -німуся, -мешся, гл. Обниматься, обняться. Ой сидять вони (голуби) та й цілуються, сивими крильцями обіймаються. Лукаш.
Підгірля, -ля, с. = підгорля. Рудч. Чп. 250.
Підгожати, -жа́ю, -єш, сов. в. підгоди́ти, -жу, -диш, гл. Подряжать, подрядить. Жиди підгожають жито возити до Київа.
Скала, -ли, ж. = скеля. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Чуб. V. 941. 2) Въ летящемъ рою: передовой рядъ пчелъ. Скала веде рій у ліс. Волч. у. (Лобод.). Cм. скаль. 3) = скалка 1, 2. Виняти скалу з ноги. Вх. Лем. 465.
Умилосердити, -джу, -диш, гл. Умилостивить, умилосердить, сдѣлатъ милосердным!). Робитиму, робитиму поки сили.... Може вгожу, може вмилосерджу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62). Устав тоді Фінес і вмилосердив Бога, — минули болесті, не мерли більше люде. К. Псал. 246.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУТОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.