Перейти до вмісту
Словник Грінченка

гусяр

Гуся́р, -ра, м. 1) Гусь—гермафродитъ. ЕЗ. V. 173. 2) = Гусятник 1. Вх. Лем. 406.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 343.