Бараняр, -ра, м.
1) Торговецъ баранами.
2) Воръ, крадущій барановъ.
Вирва, -ви, ж. Взятка, поборъ, всякій несправедливый или лишній поборъ, напр. при денежной платѣ еще добавочный отработокъ. Оце писарь вирви хоче, тим зразу й не дає білета. За десятину землі панові одкосити дві, та ще вивезти десять купок гною, — то се вже гній буде вирва. Хотіла баба вирви, та усилу сама вирвалась. То Шеверенко Олекса, в перших брат Наталі, здумав вирви домагаться, як москаль медалі. Заморившись, запалившись кинувся із хати, молодую, як ведеться, Талю продавати.... Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Три вирви в шию і міх кулаччя. У три вирви. Въ шею. І самого Енея-пана в три вирви вигнали відтіль.
Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл.
1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі.
2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Кланцати, -цаю, -єш, гл. = клацати.
Посвідчення, -ня, с. Засвидѣтельствованіе.
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Потолочь, истолочь.
2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Горшки потовк, вікна побив.
2) Поколотить. Вона його п'яного потовче.
Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.
Правобіч нар. По правую сторону. Стоячи правобіч жертівні.
Сіверко, сіверно, нар. Холодно. Сіверко на дворі.
Тирчак, -ка, м.
1) Торчащій стебель сорной травы зимой. Невеличкі гіллячки височезних верб, мов тирчаки бур'яну визирають з-під снігу.
2) = тирч.
3) пт. Crex Pratensis, дергачъ.