Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуркотливець

Гуркотли́вець, -вця, м. Лѣсной голубь, дикій, сизый голубь, Columba oenas. Вх. Пч. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 341.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТЛИВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУРКОТЛИВЕЦЬ"
Безпотрібний, -а, -е. Ненужный, излишній.
Бірувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Вх. Лем. 392.
Відпродати Cм. відпродувати.
Волосний I, -а, -е. Волосной. Драг. 24.
Зі́лленько, -ка, с. Ум. отъ зілля.
Продзьобати, -ба́ю, -єш, гл. Проклевать.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ. Полт. г.
Таланити, -нить, гл. безл. Удаваться. Мені не таланить. Шейк.
Чорноморка, -ки Черноморка. О. 1862. VI. 87. Ой махнула чорноморка білою рукою: не буде вам, чорноморці, ніколи покою. Н. п.
Шарабурити, -рю, -риш, гл. = шурубурити. Потаїли гроші, а тепер тими грішми й шарабурять. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУРКОТЛИВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.