Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистроювати, -строюю, -єш, сов. в. вистроїти, -строю, -їш, гл. 1) Наряжать, нарядить. 2) = будувати, збудувати. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. І. 164.
Гоча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Ржать. Уже коні на стану гочать. Н. п. Харьк.
Дорахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл. Досчитаться.
Зніт, -ту, м.дівочий. Рас. Epilobium palustre. Лв. 98.
Їдло, -ла, с. Пища, ѣда. Драг. 307. Вх. Уг. А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62).
Не-Що нар. Не очень, не особенно, не такъ. Не-що довго. Не-що давно. Cм. що.
Сіятися, -сіюся, -єшся, гл. Сѣяться. Кукуруза сіється, кукуруза родиться. Чуб. V. 481.
Тябричити, -чу, -чиш, гл. Тащить. Як прийде вербич, три кожухи тябрич. Ном. № 427.
Чотки, -ток, ж. мн. Четки. Перехрестився, чотки взяв. Шевч. 372.
Шкапа 1, -пи, ж. Кляча, плохая лошадь. Чуб. III. 426. Вівса шкапа ззіла, так і віз побила. посл. ум. шкапка.