Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік.
Китиця, -ці, ж. 1) Кисть (у платья, ковра, сбруи и пр.) 2) Кисть изъ сросшихся вмѣстѣ нѣсколькихъ орѣховъ. 3) Снопъ соломы, связанный съ того конца, гдѣ колосья, и употребляемый для соломенныхъ кровель. Cм. кулик. 4) Букетъ цвѣтовъ. 5) Гора, только на вершинѣ покрытая снѣгомъ. Ум. китичка. Хусточка у пояса мережувана і з вишитими орлами і ляхівка з під плахти вимережувана і з китичками.
Мерза́, -зи, ж. Гадость, мерзость.
Моска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Бить; стучать. Коваль москає молотком.
Незграбність, -ности, ж. Неловкость, неуклюжесть.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго.
Папушник, -ка, м. Пасхальный хлѣбъ, баба.
Роспаювати, -юю, -єш, гл. Раздѣлить на части, распредѣлить. Врат так роспаює хлопців красно, що другий і з письма так не удав би.
Теплий, -а, -е. Теплый. Тяжко, Катре, умірати в чужій теплій хаті. теплий олексій. Праздникъ Алексѣя человѣка Божія 17 марта. Ум. тепленький, теплесенький. А в дівчини серце, як літнєє сонце: хоча, воно й хмарнесеньке, але теплесеньке.
Удивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться.
