Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видоїти Cм. видоювати.
Ду́сатися, -саюся, -єшся, гл. Дуться, сердиться. Ото вже та Параска: сказала їй трохи правди, — вже й дусається і не дивиться на тебе.
Жичли́вий, -а, -е. = зичливий. Доле моя нещаслива, коли будеш мі жичлива. Гол. ІІІ. 396.
Зга́д, -ду, м. 1) Воспоминаніе. 2) Напоминаніе. ні зга́ду, ні спо́гаду. И не вспомнить. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144.
Ми́тний, -а, -е. Таможенный, мытный, пошлинный.
Насі́пати, -паю, -єш, гл. 1) Надергать. Такий уже з тебе возниця, — тільки настав коня. 2) Натомить дерганіемъ. Смикаючи сіно, насіпав собі руки.
Ночувати, -чую, -єш, гл. 1) Ночевать. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? Там, де хата тепленькая, де дитина маленькая, — там я буду ночувати дитиночку колихати. Мет. 2. чи здорові ночували? Хорошо-ли провели ночь? (Утреннее привѣтствіе). О. 1862. V. 84. 2) Спать вмѣстѣ дѣвушкѣ и парню. Уже Василь одкинувсь од Марини, — ночує з Галькою. Полт. г.
Пчиханє, -ня, с. = чхання. ЕЗ. Ч. 188.
Смачен, -чна, -не, с. = смачний. Без штуки і борщ не смачен. Ном. № 12308.
Чиншій, -шія, м. = чиншовик. О. 1862. IV. 93.