Височінь, -ні, ж. = височиня.
Ганиба, -би, ж. = ганеба. А сам в убожестві, в ганибі. Було куди ні підуть мої дочки і поденно робити, або що, ніколи ганиби не чути.
Гумни́ще, -ща, с. Мѣсто, на которомъ прежде было гумно, гумнище.
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок.
За́горо́да, -ди, ж. 1) Загоро́да. Огорожа, огороженное мѣсто. 2) загорода. Базъ (не крытый), огороженное мѣсто, куда заганяютъ скотъ. Воли високорогі половії дивлються з загороди у двір поважно. В чужій загороді овець не росплодиш. Шукають його ляхи, щоб стратити, — то він до зятя, та й жив там з місяць, поки все втихомирилось. 3) Садъ; огородъ. Ум. загорі́дка. Загородка. Вийшов батюшка на двір, а скот повилазив із загородок.
Кур! II, меж. Зовъ индюковъ. Ти не знаєш, мій миленький, як индичку звати? Кур-кур! прийшов кум, — ми ж будем гуляти.
Обкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Опісля нар. Послѣ. Як би не перебірала ізперва, то б опісля не жалкувала.
Унести, -ся. Cм. уносити, -ся.
Чига, -ги, ж. = чечуга 1.