Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

локшити

Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Котл. Ен. VI. 32. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка. Чуб. II. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКШИТИ"
Бачко, -ка, м. Имя собаки. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. II. 154.
Вилки, -лок, мн. Вилка. Шух. І. 291. Cм. виделка.
Забандю́ритися, -риться, гл. безл. Захотѣться, придти фантазіи. З нею собі зробитися ріднею: не сина з нею поєднать, а забандюрилось старому самому в дурнях побувать. Шевч. 493.
Міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Притичина, -ни, ж. 1) Препятствіе, задержка. Йому ніби не перепиняла дороги жадна притичина. Левиц. Пов. 176. 2) Приключеніе. Левиц. Пов. 28. Коли б не було нам якої притичини. Кіевск. у.
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Сощепитися, -плю́ся, -пишся, гл. Сцѣпиться, соединиться, сойтись. Ой росли, росли да й ісхилилися (явір з березою), вище церковки да й сощепилися. Чуб. V. 713.
Суддя, -ді, м. Судья.
Чертежник, -ка, м. = чертіж. Вх. Зн. 80, 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОКШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.