Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

локшити

Локши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Рѣзать на мелкіе куски. 2) Бить; рубить. Так в гніві сильно їх локшив. Котл. Ен. VI. 32. Як назбігалось людей!.. Хто з сокирою, хто з ціпком, хто з вилами, а жінки з кочергами, — давай локшити того вовка. Чуб. II. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛОКШИТИ"
Відмітний, -а, -е. Отличный, отличающійся отъ чего. Та й увесь наш рід одмітен собі усім. Г. Барв. 427.
Зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. ЗОЮР. І. 146. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло. Шевч. 121.
Знікчемніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ. Наші предки знікчемніли. К. Гр. Кв. XXXIV.
Зоздріти, -рю́, -ри́ш, гл. Увидѣть. В полі і в домі нічого не зоздріли. КС. 1884. І. 33.
Мохна́ток, -тка, м. — біла́вий. Раст. Lurula alba. Шух. І. 20.
Повирізняти, -ня́ю, -єш, гл. Выдѣлить (во множествѣ). Ягнят з отари повирізняли.
Припізнятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. припізнитися, -ню́ся, -нишся, гл. Опаздывать, опоздать. Сим. 222. Забарився, на вечерю припізнився. Чуб. V. 1014.
Рашкуль, -ля, м. Терпугъ.
Роспал, -лу, м. Растопка. На роспал нема тріски. Черниг. г.
Шліхтувати, -ту́ю, -єш, гл. Смазывать пряжу шліхтою, піспою. Бобе піспу та й шліхтує нитки. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛОКШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.