Гирявий, -а, -е. 1) Низко остриженный. У його стільки землі, як у гирявого чуприни. Бранное слово. Брешеш, гирявий. 2) Испорченный, плохой. Таке вже гиряве моє щастя. гирявий горщик — съ отбитымъ верхнимъ ободкомъ. кутя хирява бываетъ тогда на сочельникъ, когда вечеря безъ рыбнаго блюда.
Горе́цтво, -ва, с. Горесть, печаль.
Двору́чки, -чок, ж. мн. — пресвятої. Раст. Orchis maculata.
До́льній, -я, -є. Нижній. Рад я жить над горою, кину дольню персть.
Надроби́ти, -блю́, -биш, гл. Нарѣзать кусочками.
Пилипівка, -ки, ж. Рождественскій постъ. У пилипівку день до обіда.
Прохолодати, -да́ю, -єш, гл. Простыть, остыть.
Роптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Говорить всѣмъ сразу, говорить сразу такъ, что разговоръ сливается въ одинъ гулъ, ропотъ; бормотать. Чи чуєш, доню, що люде ропчуть, як твою славоньку під ноги топчуть?
2) О водѣ: сильно журчать. Вода.... тихо леліє, не ропче.
Спорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Усыпать. Удень берег Ворскли так біліє полотнами, мов снігом торошений.
Хранити, -ню́, -ни́ш, гл. Хранить. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. Ну, щастя ваше! це вас Бог хранув.
