Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вахлай, -лая, м. Вахлакъ. І так собі ніби нікчемний народ, вахлаї такі.... ходять було схилившись. ЗОЮР. І. 293.
Добрести́, -бреду́, -де́ш, гл. Перейти черезъ воду. Бреди, старий, за Дунай по калину, як не добредеш, на твою душу згину. Чуб. V. 846.
Одержати, -ся. Cм. одержувати, -ся.
Оттой, отта, отте́, мѣст. Вотъ тотъ. Умер оттой Лисенко, та вдова продавала худобу. МВ. ІІ. 26.
Пожога, -ги, ж. = пожега = пожежа. Племена, що одчахнулись під час татарської пожоги. Стор. МПр. 93. Після шведської пожоги... був військовим осаулом оцей самий Дорош. Стор. II. 55.
Поливочка, -ки, ж. Ум. отъ поливка.
Походній, -я, -є. = похідній. Лицявсь серед походньої трівоги. К. Бай. 28.
Прохолодати, -да́ю, -єш, гл. Простыть, остыть. Шух. І. 141.  
Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа. Ном. № 7229.
Цегельницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный кирпичному мастеру.