Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Аду́зь! меж. Крикъ на голубей, чтобы прогнать ихъ. Шейк.
Доволочи́тися, -чуся, -чишся, гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого. ЗОЮР. 11. 96.
Зальо́ти, -тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. АД. І. 211. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці. Камен. у.
Кремпілець, -льця, м. 1) Косякъ для укрѣпленія полки. Волын. г. 2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.
Мо́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Обтяти Cм. обтинати.
Підпарювати, -рю́ю, -єш, сов. в. підпарити, -рю, -риш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть снизу (ледъ). Сим. 147.
Полонинський, -а, -е. = полонинний Звичаї, чари і полонинські примівки. Шух. І. 195.хід. Выгонъ скота весной въ полонину. Шух. І. 197.
Похутрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Подбить мѣхомъ. 2) Обмазать глиной печь.
Прийомний, -а, -е. Гостепріимный. Там для хліба-соли прийомний чоловік. Лебед. у.