Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають.
Закладни́й, -а́, -е́ Урочный. Закладна робота. На закладного робочого дозорці не треба.
Китчастий, -а, -е. Украшенный кистями.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній.
Оглухнути, -ну, -неш, гл. Оглохнуть. Всі оглухли, похилились. Оглухли, не чують.
Розбовкати, -каю, -єш, гл. Раззвонить, разболтать.
Сінний, -а, -е. 1) Кормящійся сѣномъ. Сінним конем, а солом'яним волом не далеко заїдеш.
2) = сінешний. Не замикай сінних дверей.
Собольовий, -а, -е. = соболевий. А на йому шуба собольова.
Урублити, -блю, -лиш, гл. Нажать рублемъ. Врубли добре снопи.
Цесарець, -рця, м. и пр. Cм. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока.