Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

А́нгол, -ла и а́нгель, -ля, м. = Я́нголРудч. Ск. І. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. ІІІ. 326. Ум. Ангело́чокДа над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали. Чуб. III. 323.
Відбубоніти, -ню́, -ни́ш, гл. Проговорить скороговоркой, отбарабанить. Такеньки усе чисто одбубонів і дожидає, що папі йому скаже. МВ. (О. 1862. ІІІ. 64).
Гойдиця, -ці, ж. Волынка, музыкальный инструментъ. Угор.
Досува́ння, -ня, с. Придвиганіе.
Отісонька, -ки, ж. Ум. отъ отоса.
Пакінь, -коня, м. Плохой конь, кляча (въ сказкѣ). Рудч. Ск. II. 16.  
Сияти, сияю, -єш, гл. = сяти.
Терликати, -каю, -єш, гл. Пиликать, плохо играть (на струнахъ).
Хапатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю. Стор. МПр. 108. 2)чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці. Ном. 3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Лебед. у. Хапається, як попівна заміж. Ном. № 3154.
Шкварно нар. Жарко, знойно.