Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вистіг, -гу, м. Строчка въ шитьѣ. Харьк. г. Полтавск. г.
Відножина, -ни, ж. = віднога. Міусск. окр.
Дола́джувати, -джую, -єш, сов. в. дола́дити, -джу, -диш, гл. = долагоджувати.
Заклина́ч, -ча, м. Заклинатель.  
Зрівка, -ки, ж. = здрінка. Вх. Уг. 242.
Пастівник, -ка́, м. = пастівень. Шух. І. 168. Конст. у. Дивлюсь у пастівник, а він коня собі лагодить. Федьк. Пустив коника до пастівника, а сам пішов у сад виноград. Лукаш. 153. Ум. пастівничо́к.
Порострушувати, -шую, -єш, гл. Растрясти, разсыпать (во множествѣ). Глянь, скільки сіна порострушували, — візьми граблі та попідгрібай. Харьк.
Семип'ядний, -а, -е. Имѣющій мѣры семь пядей. Семипядпую пищаль підняти. АД. I. 111. В семипядні пищалі грімали. Макс. (1849). 27.
Товщиня, -ні́, ж. 1) Толщина. Харьк. г. 2) Очень толстый. Там височиня, товщиня був покійний чумак. Харьк. г.
Фатів, -това, м. Дуралей, шутъ: баловень. Вх. Зн. 74.