Байтала, -ли, об. Неуклюжій человѣкъ, дубина.
Бирса, -си, ж. 1) Сильный вѣтеръ, ураганъ, буря, порывъ вѣтра. Як набіжить бирса, то й млин повалить. 2) Эпилепсія, падучая болѣзнь.
Дивина́, -ни́, ж. 1) Удивленіе, диковина. Бач, якої дивини наросло на отій вербі. 2) Раст. Царскій жезлъ, Verbascum Lychnitis. Да посадю я дивину, да зеленую єлину, червоную калину. Сім миль мосту, а на кінці мосту дивина, а на тій дивині цвіт на весь світ. Ум. Диви́нка.
Назива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. назва́тися, -зву́ся, -зве́шся, гл. Называться, назваться. А та палиця — пан називається.
Насища́ти, -ща́ю, -єш, сов. в. наситити, -сичу, -тиш, гл. 1) Насыщать, насытить. Із ним на суд стати, правди не зіськати, тілько сріблом-злотом панів насищати. Дірявого мішка не наситиш. 2) Сварить меду (для питья). Бочку меду наситимо. У Котляревскаго употреблено въ знач.: подсластить медомъ воду. Сити із меду наситили.
Облягати, -га́ю, -єш, сов. в. облягти́, -ля́жу, -жеш, гл. 1) Ложиться, лечь, расположиться вокругъ. Облягли собаки кругом стерва. 2) Окружать, окружить. Ой уже ж наші славні запорожці та й невеселі стали: ой облягли їх, облягли москалі та всіма сторонами. 3) Осаждать, осадить. Турки, татари брами облягли і вже патриарсі голову з плеч зняли. 4) Ложиться, лечь, улечься. Люде саме облягли — поснули кріпко, не достукаєшся. Вороженьки спать обляжуть, — піду погуляю. 5) Только сов. в. Слечь. Обліг мій братчик, лежить. 6) О ночи: наступать, наступить. Як облягла ніч, — він і виїхав. Отто йдуть та йдуть, і облягла їх ніч, — т. е. застигла ихъ ночь.
Пружина, -ни, ж.
1) Пружина.
2) Гибкій шестъ, прикрѣпляемый надъ станкомъ, служащимъ для обточки ступицъ.
3) Ловушка для дикихъ утокъ: силокъ, привязанный къ концу гибкой палки, другой конецъ которой укрѣпляется въ днѣ рѣки или кочкѣ. Подобное же для звѣрей.
Синітка, -ки, ж. = синятка. Cм. синьота.
Шанець, -нця, м. Окопъ. По тім боці запорожці покопали шанці. Від Килиї до Ізмайлова покопали шанці. 2) під чий шанець. Похожій на кого. На мене урікають, що я ночував та й коні взяв. Може другий ночував під мій шанець, то і взяв коні, а не я.
Штрумент, -ту, м. = струмент.