Година, -ни, ж. 1) Часъ. Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... В осени дня — година. Вік наш — як година. що години. Каждый часъ. Що години треба давати по ложці. Употребляется также въ значеніи: постоянно. Що день, що години питається. У Лемковъ години — стѣнные часы. 2) Время, пора. Не такий світ, не така година да тепера настала. Та збудила мене мати в обідню годину. Не за великий час — за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в'яне, як у Полі билина. по малій годині. Немного спустя. Коли по малій годині і він приходить назад, — довго і не барився. Заміж іти — не дощову юдину перестояти. Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. Щасливою годиною козак уродився. досвітня година. Предразсвѣтная пора. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. Лиха година настала. лиха година часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! Бий тебе лиха година! Въ этомъ же значеніи употребляется и чорна година. Щоб на тебе прийшла чорна година! на лихої години. На какого чорта. На лихої години тобі це здалося? при такій годині. Въ такомъ случаѣ. Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. Часто употребляется тавтологически: час — година. За час за годину милосердному Богу дуту оддав. Также: день — година. Як із день-години зчиналися великі война на Україні. остатня година. Послѣдній часъ, конецъ жизни. Тепер прийшла на нас остатня година. Впрочемъ остатня година употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. 3) Хорошая погода. Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. Также употребляется: добра година — хорошая погода, негарна година — дурная погода. на годині стало. Установилась по года. 4) година іде. Идетъ дождь. Ум. годинка, годинонька, годиночка.
Джу́лий, -а, -е. Безухій. Джулі вівці.
Жавки́й, -а, -е. = жалкий 2. Обізвався милий з глибокой долини жавкими словами до своєй дівчини.
Задої́ти, -дою́, -їш, гл. О коровѣ: испортить неаккуратнымъ доеніемъ.
Задуби́ти, -ся. Cм. задублювати, -ся.
Зловжиток, -тку, м. Злоупотребленіе.
Зцуратися, -раюся, -єшся, гл. = відцуратися. Зцуралась роду як чуми.
Легку́ша, -ші, ж. Языкъ, дыхательное горло, легкія, сердце и печенка вмѣстѣ.
Настинати, -на́ю, -єш, гл. Срубить много, убить многихъ рѣжущимъ орудіемъ. Повен двір і сад їх настинато та навішано горопах.
Розлоги, -гів, м. мн. Особаго рода ворота у гуцуловъ: состоятъ изъ двухъ столбовъ, въ которыхъ сдѣланы дыры — ґари, a сквозь нихъ продѣваются жерди — заворітниці; когда нужно проѣхать, жерди высовываются; для пѣшеходовъ достаточно разсунуть лишь верхнія жерди, такъ какъ около воротъ лежатъ камни, помогающіе переступать нижнія.