Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Березіль, -ля, м. Мѣсяцъ мартъ. О. 1862. ІІІ, заглавный листъ.
Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. МВ. (О. 1862. III. 54)Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата. Стор. II. 31.
Зга́рен, зга́рний, -а, -е. = зугарний. Він не згарен, він не здатен мене цілувати, тіки згарен, тіки здатен мене роззувати. Грин. III. 613.
Кача, -чати, с. (мн. качата и качата. Камен. у.). Утенокъ. Гусята, качата гречку поїли. Н. п. Качка качат вивела. Мнж. 36. Ум. качатко, качаточко. Хлюпощуться качаточка поміж осокою. Шевч. 660.
Лепеті́ння, -ня, с. Болтовня. Левиц. Пов. 84.
Передягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. передягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Переодѣваться, переодѣться.
Подовідуватися, -дуємося, -єтеся, гл. Узнать, развѣдать (о многихъ).
Птиченя, -ня́ти, с. = пташеня. Дозвольте мені полізти на те дерево і видерти птиченята. Грин. II. 260.
Сердечина, -ни, об = сердега.
Титарів, -рева, -ве Принадлежащій церковному старостѣ. Хата титарева. Левиц. І. 10.