Вицяркати, -каю, -єш, гл. = вицюркати.
Го́стик, -ка, м. Ум. отъ гість.
Ґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Забі́га, -ги, об. Бродяга, пришелецъ. Та се мабуть якийсь забіга.
Здобаритися, -риться, гл. безл Случиться.
Повикорінювати, -нюю, -єш, гл. = повикореняти. А брат, як квітки я посію на своєму городі, то повикорінює.
Промахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промахнуться. (Объ ударѣ, но не о выстрѣлѣ). Як ударить хто, то промовить: «лясь!», а як промахнеться, то товариш почина його руки гладити.
Типець, -пцю, м. 1) вхопити типцю. Попасть на слѣдъ, на искомую дорогу. Як погнався за їм (злодієм), то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю та й через те не догнав. 2) дати типцю кому. Задать перцу, высѣчь.
Усмішити, -шу, -шиш, гл. Насмѣшить.
Химерити, -рю, -риш, гл.
1) = химерувати. Ох старі голови та розумні: химерять, химерять, та й зроблять з лемеша швайку.
2) Фантазировать, мечтать. Ох, коли б!... Та що! про се шкода химерити.