Веслюга, -ги, м. Большого роста человѣкъ. Ой взяли Попенка його вірні слуги, а Сотниченка з ратуші веслюги.
Гнихіть, -тя, м. = ніготь.
Ґеґе́кати, -каю, -єш, гл. О гусяхъ: кричать. Гуси ґеґекають, качки кахкають.
Домива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доми́тися, -ми́юся, -єшся, гл. Домываться, домыться, быть въ состояніи вымыть, вымыть до чиста. Огірки збірала, а тепер рук не домиюся. Невісточка так запустила діжу, що мию, мию, та й не домиюся.
Є́тір, -ра, м. є́тіро, -ра, с. а) з прутя = верша. б) — з крилами = ятір.
Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали.
Надиса́ти, -саю, -єш, гл. Наткнуться на что-либо, набресть, найти. Шукав своєї згуби та оце насилу надисав єї. Берд. у.
Обкоситися, -шуся, -сишся, гл. Окончить косьбу.
Проязичитися, -чуся, -чишся, гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились.
Убрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью, замочиться.