Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворожбит

Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ. Рудч. Ск. І. 43. Гол. І. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 255.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖБИТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРОЖБИТ"
Бородатий, -а, -е. 1) Бородатый. Максим старий бородатий вийшов з хати. Чуб. ІІІ. 342. 2)та трава. Раст. Andropogon ischaemum L. ЗЮЗО. I. 111.
Зача́лити, -лю, -лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Кошлатіти, -тію, -єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє. Херс.
Незримий, -а, -е. Незримый. І зробився я знову незримий. Шевч.
Падалець, -льця, м. = веретільник, Anguis fragilis. Вх. Пч. І. 16.
Подрібніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться меньше, мельче.
Позаколисувати, -сую, -єш, гл. Закачать (многихъ).
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Прохмелитися Cм. прохмелятися.
Смаркля, -ли, ж. Сопля. Чуб. I. 211.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРОЖБИТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.