Готу́ля, -лі, ж. Молодая коза.
Гряді́ль, -ля, м. = Граділь.
Замерзляки́, -ків, м. мн. Ледяныя сосульки на вѣтвяхъ деревьевъ.
Злодарний, -а, -е. Нечестивый, безбожный. син злодарний — о сынѣ, выгнавшемъ мать.
Кликати, кличу, -чеш, [p]одн. в.[/p] кликнути, -кну, -неш, гл.
1) Кричать, подавать голосъ. Володарь, володарьку, одчинь ворота! Чого хочете, чого кличете? Кликне-покликне Филоненко, корсунський полковник. Дума.
2) Звать, призывать, сзывать. Чи ти чула, дівчинонько, як я тебе кликав? Кличе мати вечеряти, а донька не чує. Не прийшов я кликати праведників. Клич громаду! Употребляется также съ предлогомъ на: от брат приостав трохи та й кличе на мене. Съ измѣненнымъ удареніемъ: кликнути. Позвать. Пійдіть, гінця мені кликніте!
8) Называть (по имени). Ой ти дівчино, ти мила моя! як же тя кличе мати твоя?
Ма́йдати, -даю, -єш и -джу, -джеш, гл. Вилять (хвостомъ). Пес майдат хвостом. Пес майдже хвостом. Cм. майдалати.
Марморо́вий и мармуровий. Мраморный. Ой у полю край дороги стоїть камінь мармуровий. Цілий день сном мертвим міцним спиш ти в гробі мармуровім.
Начісувати, -сую, -єш, сов. в. начесати, -чешу, -шеш, гл. Начесывать, начесать. Тихо дівча косу чеше, що начеше, на Дунай несе. На тім'ї начесав аж струп.
Пай, паю, м.
1) Пай, доля, часть. Вилітайте, сірі птахи, на базарь до паю.
2) Счастье, удача. Куди не кидать, так ні: нема паю. Ум. пайок.
Пекарня, -ні, ж.
1) Пекарня, булочная.
2) Кухня. Пекарня дух любить. Ой увійшла пані у свою пекарню.
