Засини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Засинить.
Зовсім нар. Совсѣмъ, вовсе. Був я там, де люд зовсі не такий, як у нас. От пробі — Великдень, а він зовсім не великий.
Зронити Cм. зроняти.
Зстарити, -рю, -риш, гл. Состарить. Нужда мене зстарила і зв'ялила.
Лю́то нар. Свирѣпо, жестоко, люто, звѣрски. Люто помордовано! — О злая доле! за що ти мене так люто караєш?
Підійматися, -маюся, -єшся, сов. в. підійнятися, -діймуся, -мешся, гл. = підніматися, піднятися. Дим до неба підіймавсь. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. — А я підіймаюсь по дев'яти запорати.
Підмочувати, -чую, -єш, сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить.
Побігач, -ча, м. Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Шкло, -ла, с. = скло. Шкло як роблять, до розпалюють тим огнем, шо од блискавиці загориться. Ум. шке́льце.
