Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вернець

Вернець, -нця, м. = вочкарь. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 137.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРНЕЦЬ"
Гиджга меж. Крикъ для натравливанія собаки. Тоже, что и кусі, гець. Сірко га тим вовком..., а чоловік кричить: «Гиджга, Сірко!» Рудч. Ск. І. 11.
Зану́дитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Затосковать, заскучать. Од болести прохожуся, од любови занужуся. Лавр. 141. 2) ли́хом зануди́тися. Напасть тоскѣ, хандрѣ. Десь моєму панові лихом занудилось, що з Хмельницьким гуляти схотілось. Макс. (1849). 66.
Кацапка, -ки, ж. Великороссіянка. Приїхав в одно село — дивиться, кацапка кричить. Рудч. Ск.
Нестула, -ли, об. Неумѣлый человѣкъ, неспособный къ самому простому дѣлу, а также и къ разговору. Верхнеднѣпр. у. Залюбовск.
Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече. Єв. Мр. X. 23.
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Палга, -ги, ж. Плита. Угор.
Прокладати, -да́ю, -єш, сов. в. прокласти, -кладу́, -де́ш, гл. Прокладывать, проложить. Проклали зірочки дорогу у Русалим. Стор. МПр. 41.
Рабівницький, -а, -е. Грабительскій.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. МВ. (О. 1862. III. 37). Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. Ном. № 9572. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників. Ном. № 3645.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.