Безецний, -а, -е. 1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать.
Бояринування, -ня, с. Шаферство.
Відворотно нар. Отвратительно. Як ті пани їдять жаб? Воно ж одворотно.
Две́рі, -ре́й, ж. мн. 1) Дверь. Золотий обушок скрізь двері відчине. Як у Бога за дверима. 2) Деревянная покрышка, которою сверху закрыта ловушка для лѣсныхъ звѣрей — западниця. Ум. Две́речки.
Дору́блювати, -люю, -єш, сов. в. доруби́ти, -блю́, -биш, гл. Оканчивать, окончить обрубать (въ шитьѣ). Ти ще й рубця не дорубит, я вже й звернусь.
Захво́ськати, -каю, -єш, гл. = захвойдати. Ото захвоськала як рукав.
Підглухий, -а, -е. Глуховатый. Підглухим і німим здавався.
Плекатарка, -ки, ж. Кормилица. Ум. плекатаронька.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл.
1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. Стинати липу.
2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають.
3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався.
4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Cм. стенати.
Уволоктися Cм. уволікатися.
