Годуватися, -дуюся, -єшся, гл. Кормиться, пропитываться. Багатий дивується, як убогий годується. Не хлібом я — зітханнями годуюсь. 2) Кушать, ѣсть. Употребляется преимущественно въ выраженіи, которымъ припрашиваютъ гостей: годуйтеся, люде добрі! Борщу скуштуйте, галушок, годуйтесь, кушайте доволі. Не турбуйтесь, люде добрі, годуйтесь на здоров'я.
Засідла́ти, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Засідлав собі коника гетьманського.
Копитце, -ця́, с.
1) Ум. отъ копито́. Юнь вовк не п'є, копитцями б'є.
2) Родъ инкрустаціи изъ мѣди въ формѣ подковы.
3) мн. Родъ вышивки.
4) мн. = копитень.
Кушпелити, -лю, -лиш, гл.
1) Пылить 2) Дымить. А він як запале ту гаспидську шпарку та все кушпелить, усе кушпелить, усе смале.
Ми́слити, -лю, -лиш, гл. 1) Мыслить, думать. Чоловік мислить, а Бог рядить. Я люблю дівчину та й мислю її взяти. І дерево якусь надію має: хоч зрубане, ще мислить зеленіти. 2) Добра мислити. Доброжелательствовать. Добра мисливши й люблячи щиро. Лиха мислити. Недоброжелательствовать, желать зла. Свій своєму лиха не мислить.
Мо́зок, -зку, м. = мізок.
Пообробляти, -ля́ю, -єш, гл. Обработать, отдѣлать (во множествѣ).
Рінявий, ріняний, -а, -е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемь. Річечка рінява.
Уперечка, -ки, ж. Названіе сорта плахты.
Шрамувати, -му́ю, -єш, гл. Дѣлать рубцы на тѣлѣ.
