Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Голоден, -дна, -не = Голодний.
Ґеґа́цки, -цьок, ж. мн. = Ґарґачки. Ум. Ґеґа́дзьки.
Дожида́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. ді(о)жда́тися, -жду́ся, -де́шся, гл. Дожидаться, дождаться, ожидать. Дожидайся ж мене, серденятко моє, гей, та до себе в гості. Ой діждуся я вечорини, та й піду я до дівчини. Коли б Марка діждатися!
Зойк, -ку, м. Вопль, стенаніе, стонъ. А у касарні гомін, зойк.
Легкокри́лий, -а, -е. Легко летающій (о птицахъ).
Лопотня́, -ні́, ж. 1) Шелесть, хлопанье, трескъ, шумъ. 2) Пустая, вздорная болтовня.
Неполюдськи нар. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Так сяк, на косяк, неполюдськи.
Окутий, -а, -е. Окованный. І вам слава, сині гори, кригою окуті.
Покудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, всклочить.
