Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередовний

Вередовний, -а, -е. = вередливий. Ну, та й вередовна дитина. Черниг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДОВНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДОВНИЙ"
За́ліжка, -ки, ж. Закладъ, пари. Виграв заліжку. Шух. І. 219.
Намочи́ти Cм. намочувати.
Помихтіти, -хчу, -тиш, гл. Побѣжать. На улицю да й помихтіла. Грин. III. 99.
Пообмазувати, -зую, -єш, гл. 1) Обмазать (во множествѣ). 2) Испачкать (во множествѣ).
Ревизон, -на, м. = ревизор. Та наїхали та ревизони бурлак у службу брати. О. 1862. V. 99.
Розбола, -ли, ж. Причина, начало боли. Ой розбола серцю мому, як вечір настане. Гол. II. 383.
Сниця, -ці, ж. Сница, часть экипажа, куда вкладывается дышло. Чуб. VII. 404. Kolb. I. 67.
Спокусниця, -ці, ж. Искусительница. К. Бай. 10. Раді б вони ту думку задавить, як гадину спокусницю. К. ЧР. 326.
Схолодити, -джу, -диш, гл. Охладить. Треба схолодить, — дуже гаряча вода. Канев. у.
Утірник, -ка, м. Инструментъ для вырѣзыванія уторів. Вх. Зн. 71.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДОВНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.