Бісів, -сова, -ве 1) Бѣсовскій, бѣсовъ, діавольскій. Чаще всего употребл. какъ бранный эпитетъ: бісів син, бісів батько, бісові діти, бісова худоба, бісова тіснота и пр. Не йди туди, бісів сину, де голота п'є.
2) бісове ребро. Раст. Valeriana officinalis L.
Ганчарський, -а, -е = гончаровий. Глина ганчарська.
Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
За́віть, -ті, ж. Проволока на задникѣ сапога.
Мурно-Ка́мінь, -ня, м. Встрѣчается въ пѣснѣ для обозначенія драгоцѣннаго камня въ перстнѣ. На тій ручці злотий перстень, на перстені мурно-камінь.
Надті́сувати, -сую, -єш, сов. в. надтеса́ти, -тешу́, -шеш, гл. Надтесывать, надтесать.
Підпалювання, -ня, с. Поджиганіе.
Страхатися, -хаюся, -єшся, гл. Страшиться, бояться. Ой батьку гетьмане, я то тепер лицарства дістав, бо я всім перед вів, жадного ся не страхав.
Хус, -са, м. = хвус. Ото геть увесь лій вигорів у каганці, — зістався самий хус.
