Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Вимолитися, -люся, -лишся, гл. Молитвами избавиться отъ чего. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся.
Значка, -ки, ж. Мѣтка, (), значекъ. Подивись, он у воротях шапка комишина.
Нава́лювати, -люю, -єш, сов. в. навали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Наваливать, навалить. 2) Въ игрѣ въ карты (въ «віз» и пр.) класть одну лишнюю карту сверхъ той, которая покрыла. 3) навали́ти ва́лу. Приготовить толстыхъ нитокъ изъ пакли. (Cм. вал.). Дочки валу повалили.
Осиковий, -а, -е. Осиновый. Сядь за осиковою бороною, то побачиш мою смерть.
Повиставляти, -ля́ю, -єш, гл. Выставить (во множествѣ). Глибоке провалля... повиставляло напроти сонця свої жовті глинясті боки.
Провід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство, веденіе. давати провід. Руководить. 2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. З музиками, з проводом провожали гостей. Похоронная процессія: духовенство съ хоругвями и народъ за гробомъ. Бучно з проводом ховали попівну.
Прочутитися, -чуся, -тишся, гл. Прійти въ себя, очнуться. Устань, устань, милая, прочутися. Пила вона нічку, пила вона другу, а на третю нічку прочутилася.
Слобонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. слобони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Освобождаться, освободиться, избавляться, избавиться. Слобонилась од.... напасти.
Укукобити, -блю, -биш, гл. = окукобити. Хата виведена була по вікна, а то я її до пуття укукобила й доповчила.
