Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

веремій

Веремій, -мія, м., веремія, -мії, ж. 1) Кутерма, суматоха, смятеніе. Всі веремію підняли. Котл. Ен. ІІІ. 8. Не краще було й товаришам Гонти: і їх четвертували но городах і містечках, і їх голови, руки і ноги розвішували по перехрестях. Попався у сю веремію і наш дідуган Тарасович. Стор. І. 252. Пастухи в ту ніч, як народився Христос, вздріли й велику веремію на небі. Старод. у. крутити веремія, веремію. Дѣлать быстрыя нападенія, атаки, нападать то здѣсь, то тамъ. Потебн. ІІІ. 67. К. ЧР. 423 Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія. К. ЧР. 13. Крутять в полі веремія делібаші кіньми. К. МБ. XI. 142. Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене, аж гірко мені стало. Канев. у. крутити мізком веремію. Измышлять, задумывать хитрости. Потебен. ІІІ. 67. Я вже трохи й догадуюсь, яку він крутить мізком веремію. Шереперя, купала на Йвана. 22. сказати веремію. Сказать нѣчто. Сказав би веремію, та здумав, що говію. Ном. № 3583.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕМІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕМІЙ"
Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Катун, -на, м. 1) Солдатъ. Як піду я у катуни, катуником буду. Гол. III. 122. 2) Раст. Gipsophila paniculata L. Cм. перекотиполе. ЗЮЗО. І. 124.
Наставник, -ка, м. Надсмотрщикъ надь рабочими. У нашого наставника нагай за плечима. Грин. III. 128.
Невистачка, -ки, ж. Недостача. Як невистачка дров, то я йому дам хуру там, чи дві. Канев. у.
Пава, -ви, ж. 1) Пава, самка павлина, Pavo. Похожає як пава. Ном. № 2483. 2) Перья павлина. Люде у файних кресаних з павами. Гн. II. 72. Ум. павонька, павочка.
Побутніти, -ні́ю, -єш, гл. Истлѣть, сгнить, заплесневѣть. Милий, милий, що тобі є? Же ті власки побутніли, білі личка почорніли. Гол. І. 84.
Позсихати, -ха́ю, -єш, гл. Изсохнуть (во множ.). Були річки, — позсихали. Чуб. V. 539.
Притока, -ки, ж. 1) Тупикъ, глухой переулокъ. У притоці хата стоїть. Н. Вол. у. 2) Удобное для какой нибудь спеціальной цѣли мѣсто. Мнж. 190. 3) Касательство, отношеніе. Що нам за притока до їх? вони сами повезуть своє подушне. Н. Вол. у. Обертайтеся каміня, хоць сухі лотоки, — заспівайте, дівчаточка, щоби до притоки. Гол. II. 373.
Тремтіти, -мчу, -тиш, гл. Дрожать, трепетать. Нехай тремтять, рикають гори. К. Псал. 111. Роса на листях тремтіла. Шейк. Затихає голос, тремтить. Левиц. ПЙО. І. 495.
Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло. Ном. № 14058.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕМІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.