Капцаніти, -ні́ю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Кожушок, -шка, м. Ум. отъ кожух.
1) У новеньких кожушках, у сивеньких тапочках, — так гарно повдягані дітки. Послі собі й кожушок справимо.
2) Кожа, внѣшняя оболочка нѣкоторыхъ животныхъ. Въ сказкѣ — лягушечья кожа у женщины, превращенной въ лягушку. Взяла кожушок з себе скинула, вийшла. Знову кожушок наділи і стала такою жабою, як і була. Кожушок у воші.
3) — на орісі. Листоватая плюска у орѣха.
4) Тонкая кожица поверхъ молока, киселя и пр.
5) мн. Рас. Echinospermum lappula.
Лю́блений, -а, -е. Тотъ, кого полюбили. Бере собі Химочку любленую. Баба сужена, а кума люблена.
Окрикати, -ка́ю, -єш, гл. Провозглашать. Черевань усе окрикував Сомка гетьманом. Cм. окликати, оголошати.
Позвірчувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и звірчувати, но во множествѣ.
Попочок, -чка, м. Ум. отъ піп.
Привітиця, -ці, ж. Раст. Cuscuta monogina Wahl.
Прирідок, -дку, м. Прирожденное свойство. У його такий прирідок, що він ростом малий, а дужий.
Рачиця, -ці, ж. Самка рака.
Чабанський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака.
