Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередун

Вередун, -на, м. = вередій. Левч. 56. Ум. вередунець, вередунчик. Аф. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДУН"
Викрити Cм. викривати.
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Женихли́вий, -а, -е. Любящій ухаживать за женщинами. Гол. II. 254.
Зди́міти, -мію, -єш, гл. Обратиться въ дымъ, разсѣяться какъ дымъ. Пропав, як здимів. Ном. № 1871.
Квітина, -ни, ж. Одинъ цвѣтокъ. Ось я принесла тобі сорочечку і тую квітину з стьожок..., сьогодня моє вінчання. О. 1862. VIII. 25. Ум. квітиночка. А дитиночка — як квітиночка. Грин. III. 337.
Майстро́ва I, -вої, ж. Жена мастера, мастерового. Майстер старий, хлопець малий, майстрова молода. Чуб. V. 1085.
Піваркуш, -ша, м. Полулистъ. Желех.
Піхур, -ра, м. Пузырь. Подольск. г. Ум. піхурчик. На пальчиках піхурчики намуляти. Грин. III. 325.
Реймент, -ту, м. 1) Полкъ, отрядъ. 2) Начальствованіе.
Хлипи, -пів, м. мн. Всхлипыванія, слезы. Увірилась йому своїми хлипами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.