Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верезати

Верезати, -жу, -жиш, гл. Скрипѣть. Аби входовими дверима за єдно не верезати, не рішати, кладуть... Шух. І. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЗАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕЗАТИ"
Вилучатися, -чаюся, -єшся, гл. Держаться криво, имѣть искривленный спинной хребетъ. Чуб. IV. I.
Гайдуцький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гайдуку 1.
Гри́пик, -ка, м. Та часть скрипки, гдѣ привязаны струны, за подставкою. Новомоск. у.
Кльомзати, -заю, -єш, гл. = цюкати. Лубен. у.
Понеділкування, -ня, с. 1) Обычай замужнихъ женщинъ: быть свободной отъ обязательнаго труда въ каждый понедѣльникъ, теперь существующій въ болѣе или менѣе полномъ объемѣ лишь въ м. Борисполѣ, Переясл. у., гдѣ онъ сопровождается и пирушкой и право на него вносится въ брачный договоръ; въ остальныхъ мѣстностяхъ Украины обычай сохранился лишь въ формѣ воздержанія въ понедѣльникъ отъ извѣстнаго рода работы. КС. 1887. I. 180
Посестра, -ри, ж. Названная сестра; подруга, пріятельница, возлюбленная. Кобись такий до роботи, який до посестри. Гол. IV. 487.
Програвати, -граю, -єш, сов. в. програти, -граю, -єш, гл. Проигрывать, проиграть. Або виграв, або програв. Ном. № 4273. Програв чумак вози й воли в кості. Чуб. V. 1039. 2) Играть, проиграть на музыкальномъ инструментѣ. У військову суремку добре грає-програває. АД. І. 258.
Рада, -ди, ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Левиц. І. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Що вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887. 2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. ХII. 4 5. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. К. Бай. 97. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9. 3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. Ум. радка, радонька, радочка, радиця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.
Роздратовувати, -вую, -єш, сов. в. роздратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Раздражать, раздражить. Мати думали мене налякати, та тільки гірше мене роздратували. Стор. МПр. 36.
Тернь, -ня, м. = терен. В мене очка чорненькії як тернь на галузі. Гол. II. 312.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕЗАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.