Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верета

Верета, -ти, ж. 1) Дерюга. 2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Чуб. VII. 387. Kolb. I. 58. Дайте ж нам і постілку та й писані верети. Гол. II. 111. 3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Фр. Пр. 147. Ум. беретка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТА"
Боб'Ястий, -а, -е. О смушкахъ: съ крупными слабыми завитками. Вас. 198.
Викавзувати, -зую, -єш, гл. Выбранить. Я його добре викавзував. Вх. Зн. 23.
Виплакати, -чу, -чеш, гл. Выплакать. Виплакала карі очі за чотирі ночі. Мет. 6. Плачем лиха не виплачеш. Ном. № 2390. Долю виплачу сльозами. Шевч. 96.
Злоститися, -щуся, -стишся, гл. = злостувати. Він на мене злостився. Н. Вол. у.
Знаряддя, -дя, с. Орудіе. І Господь його ізбавить од ловецького знаряддя. К. Псал. 212. Котляреський... був тільки знаряддям українського світогляду. К. ХП. 123.
Їздити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. Ном. № 4615. У Київ їздить всякий год. Шевч. 463.
Родовитість, -тости, ж. 1) Знатное происхожденіе, родовитость. 2) Наслѣдственность. 3) Плодородіе.
Розлуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розлупитися, -плюся, -пишся, гл. Разламываться, разломиться на части (о посудѣ и пр). Макітра розлупилась; яйце розлупилось. Зміев. у.
Узавтра нар. Завтра. Що маєш робить, то зроби сьогодня, а що маєш ззісти, то ззіси взавтра. Ном. № 11008.
Шляхточка, -ки, ж. Ум. отъ шляхта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.