Вигрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти.
Забогара́дити, -джу, -диш, гл. Помочь (ради Бога). Підіть хиба до Грицька Скакуна; той коли й не забогарадить, то хоч доброю радою порадить.
За́купень, -пня, м. Покупатель, скупщикъ. Пан жде закупня того й не дає наділу на відробіток.
Злига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Сожрать. З тетками чорт тебе злигає. 2) Привязать одно къ другому нѣсколькихъ рогатыхъ животныхъ, при помощи веревки, надѣваемой на рога.
Купний, -а́, -е́ Покупной. Купне щупне. А ні то воли продажні, а ні то вони купні.
Порозчіплювати, -люю, -єш, гл. Расцѣпить (во множествѣ).
Прохідний, -а, -е. 1) Свободный для прохода. 2) — ступа = походюча ступа. Cм. ступа.
Цвиркати, -каю, -єш, гл. Журчать (о струѣ выдаиваемаго молока). Cм. циркати.
Чиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Платить чиншъ.
Щепільник, -ка, м. = щепій. Він росказував се прилюдно. Там був тоді й щепільник, той, що віспу щепить.