Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

верета

Верета, -ти, ж. 1) Дерюга. 2) Родъ шерстяныхъ разноцвѣтныхъ ковриковъ, которыми застилаютъ лавки, а иногда и столъ. Чуб. VII. 387. Kolb. I. 58. Дайте ж нам і постілку та й писані верети. Гол. II. 111. 3) Множество, куча. Верета горобців у просі. Фр. Пр. 147. Ум. беретка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕТА"
Гірш нар. = гірше.
Густоволо́сий, -а, -е. Съ густыми волосами. Желех.
Жіно́цький, -а, -е. = жіночий. Гетьмане Потоцький, що в тебе розум жіноцький. Мет. 41.
Зача́діти, -дію, -єш, гл. Угорѣть.
Калинка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Кряча, -ча́ти, с. Утенокъ. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще ніж стареє. Макс. (1849), 84.
Піп, попа, м. 1) Попъ, священникъ. попа в ре́шеті возити. Утаивать грѣхъ на исповѣди. 2) пт. Fulica astra, лысуха черная. Вх. Пч. II. 11. 3) Насѣк. = зеленяк 1, Cetonia aurata. Вх. Пч. І. 5.
Погоїти, -го́ю, -їш, гл. Залѣчить (во множествѣ). Так попекла руки, що в силу погоїш. Черниг. у.
Пообвисати, -саємо, -єте, гл. Обвиснуть, повиснуть (во множествѣ).
Шептуха, -хи, ж. = шептуня. Я баба шептуха од злого духа. Ном. № 8353.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.