Бидло, -ла, с.
1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. В тій оборі повно бидла.
2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане!
3) Падаль. Ув. бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.
Брижувати, -жую, -єш, гл. Украшать сборками, складками.
Гуркотли́вець, -вця, м. Лѣсной голубь, дикій, сизый голубь, Columba oenas.
Дубля́, -ля́, с. соб. Дубье, дубы. Там дубля таке, що одна деревина варт шість карбованців.
Зобіжати, -жа́ю, -єш, зобіжда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. зобі́дити, -джу, -диш, гл. Обижать, обидѣть. Ніколи не зобіжав її. Він і спершу її не поважав, а тепер буде зовсім таки зобіждати. Хиба мене зобідила людина? Як же ти міг так зобідить чоловіка?
Набундю́читися, -чуся, -чишся, гл. 1) Растопыриться, взъерошиться. 2) Возгордиться; надуться съ важностью.
Пісниковий, -а, -е. Постничающій, постникъ. І такий же то богомільний та пісниковий чернець той.
Помикати, -каю, -єш, гл. Расчесать и приготовить для пряденія пеньку или ленъ. На тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла, потіпала і в мички поткала.
Попеластий, -а, -е. Пепельный (о цвѣтѣ). Попеластий віл. Ми (гуси) попеласті всі. Ви, кури, білі, чорні, гребенасті, попеласті.
Росторгувати, -гую, -єш, сов. в. росторга́ти, -га́ю, -єш, гл. Разрывать, разорвать. Дораз бим тя росторгала, крукам, вранам розметала. Злу. прокляту бабу казав.... кіньми росторгати.
