Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередниця

Вередниця, -ці, ж. = вередійка. Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться. МВ. І. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДНИЦЯ"
Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Да́котрий, -а, -е. Кто нибудь. Вх. Лем. 408.
Замі́с, -су, м. Количество взятой муки, глины и т. п. для замѣшиванья. Дає жінці борошно на заміс. Мнж. 132.
Згре́бло, -ла, с. Скребница.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Кривобедрий, -а, -е. 1) = кривоклубий. Желех. 2) О четырехугольникѣ: косоугольный. Напр. о плотѣ: когда плотъ сплавного лѣса, ударившись о что-либо и скосившись, превратится въ косоугольникъ. Черк. у.
Мельничу́к, -ка, м. Сынъ мельника, помощникъ мельника.
Мисте́цький, -а, -е. Мастерской.
Наказа́ти Cм. наказувати.
Постреляти, -ля́ю, -єш, гл. Пострѣлять (многихъ). Як їх турки-яниченьки із — за могили напали, — постреляли — порубали. ЗОЮР. І. 42.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.