Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередниця

Вередниця, -ці, ж. = вередійка. Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться. МВ. І. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДНИЦЯ"
Бреха, -хи, об. Лгунъ, лгунья. а брехо, брехо! — говорятъ сказавшему неправду. Фр. Пр. 121.
Жри́ця, -ці, ж. Жрица. А жриця Киприди, оргії цариця, поникла. Шевч. 605.
Запащекува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Заговорить быстро. 2) Начать говорить дерзости.
Збі́рничок, -чка, м. Ум. отъ збі́рник.
Перейматися, -маюся, -єшся, сов. в. перейнятися и переня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. 1) Прерываться, прерваться, прекращаться, прекратиться. Дощ перенявся. Вх. Зн. 48. 2) Проникаться, проникнуться чѣмъ.
Прихолодний, -а, -е. Холодноватый. Вх. Лем. 457.
Татусь, татусьо, -ся, м. ласк. отъ тато.
Тупиця, -ці, ж. = тупак. Вх. Зн. 71. Як добре плече, то й тупиця січе. Шейк.
Хворовий, -а, -е. Болѣвшій. Це дитина не хворова: її тільки перехрестили, а вона і вмерла. Харьк. у.
Цітати, -таю, -єш, гл. Играть въ четъ или нечетъ. Можний панонько сидить, далеко видить, двома яблучки підкидаючи, трома горшки та цітаючи, вицітав коня та зпід короля. Чуб. ІІІ. 293.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.