Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вередниця

Вередниця, -ці, ж. = вередійка. Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться. МВ. І. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 134.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВЕРЕДНИЦЯ"
Драпуста́н, -ну, м. Раст. Asalea pontica L. Cм. штанодран. ЗЮЗО. І. 113.
Заміта́тися, -та́юся, -єшся, сов. в. замести́ся, -ту́ся, -те́шся, гл. 1) Заметаться, заместися, выметаться, виместися. 2) Переносно: исчезать, исчезнуть, убѣжать. Скоро сонечко з-за хмари виграло, вони (діти) так і замелись із хати. МВ. (О. 1862. III. 43.).
Зго́ристо нар. Покато. НВолын. и Камен. у.
Знититися, -чуся, -тишся, гл. = знітитися. Прийшов, знитившись до волости. Черк. у. Прийшов до старшини, знитивсь, ніби зіправди вбогий, слабий. Камен. у.
Лести́во нар. Льстиво. Найгірший народові ворог бува той, хто лестиво вихваляє нас, щоб ми не по правді про себе думали. О. 1862. IX. 29.
Обіч нар. 1) Въ сторонѣ. 2) = побіч.
Перецвірінькати, -каю, -єш, гл. О воробьѣ: окончить чирикать.
Підгорля, -ля, с. 1) Подгрудокъ у рогатаго скота. Вх. Лем. 449. 2) Нижняя горизонтальная часть ярма. Чуб. VII. 405.
Порошина, -ни, ж. 1) Порошина. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацькая слава. Макс. 2) Пылинка. Я вийму порошину тобі з ока. Єв. Мт. VII. 4. Ум. порошинка.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ. О. 1862. IX. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВЕРЕДНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.